Радіонівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

   






Історія всесвітня

 Країни Сходу на початку XXст.

Повторіть  матеріал  на с. 45 – 49 параграф 4.


Китай з його багатомільйонним населенням і тисячолітньою історією, особливо болісно сприйняв поширення у країні європейського панування. Маньчжурська династія виявилася неспроможною протистояти не тільки європейцям, а і Японії. Країна почала розвалюватися. Тоді на чолі національно-визвольного руху стали революціонери, очолювані Сунь Ятсеном.

Революція почалася 10 жовтня 1911 р. в Ухані (загальна назва трьох міст - Учан, Ханькоу, Ханьян) і швидко охопила інші міста. Маньчжурська династія в пошуках порятунку звернулася до авторитетного генерала Юань Шікая, який знаходився на засланні. Той погодився, але незабаром усунув імператора від влади. Влада Юань Шікая поширювалася на північ Китая, прихильників революції - на південь. 29 грудня 1911 р. у Нанкіні делегації революційних провінцій проголосили утворення Китайської республіки, тимчасовим президентом якої був обраний Сунь Ятсен. Розколота країна опинилася перед загрозою громадянської війни. Щоб уникнути її Сунь Ятсен поступився владою Юань Шікаю, який і став президентом.

Китай пережив бурхливий рік, який за місячним календарем називається синьхай. Синьхайська революція в Китаї закінчилася. У березні 1912 р. в Нанкіні було прийнято конституцію Китайської республіки та вирішено перенести столицю до Пекіна.

Пробудження Азії торкнулося й Індії, де могутній національно-визвольний рух, очолюваний Індійським національним конгресом (ІНК), віддавав перевагу ненасильницьким методам боротьби. Мирні акції протесту, демонстрації, бойкот, громадянська непокора виявилися не менш дієвими, ніж збройна боротьба. Її піком у цей період став політичний страйк у Бомбеї 1908 р.

Особливе місце серед країн Азії посіла Японія. В середині XIX ст. після насильного "відкриття" вона опинилася перед перспективою перетворення в колонію великих держав. Проте, завдяки консолідації нації, реформам, що отримали назву революція Мейдзі ("нове правління"), Японія докорінно змінилася, і на початок XX ст. сама увійшла до групи великих держав. Реформи в Японії супроводжувалися зовнішньою експансією. Першою жертвою японської агресії стала Корея, якій Японія в 1876 р. нав'язала нерівноправний договір. Подальша японська експансія наштовхнулася на протидію Китая та Росії. Уміло граючи на протиріччях Росії та Англії, Японія уклала з останньою союз. У 1875 р. між Росією та Японією було укладено договір, за яким першій відходив о. Сахалін, а другій - Курильські о-ви.

Рубежем у розвитку Японії стала японсько-китайська війна 1894-1895 років. Здобувши в ній перемогу, Японія отримала першу колонію - острів Тайвань. Отриману від Китаю контрибуцію було спрямовано на фінансування 10-річної програми створення важкої промисловості, яка повинна була дати нову зброю. Флот планувалося збільшити в 4 рази, армію у 2 рази. Здійснені заходи дали свої результати, так лише за 5 років було збудовано 3 тис. нових підприємств. У 1900 р. Японія нарівні з іншими великими державами брала участь у придушенні повстання Іхетуань ("боксерського повстання") в Китаї. Наступним кроком Японії, який ще більше зміцнив її новий статус, стала перемога у війні з Росією (1904-1905). Ця перемога дала змогу остаточно утвердитися в Кореї (в 1910 р. стала колонією) і Китаї. Повіривши у свою велич і непереможність правлячі кола Японії стали виношувати плани подальшої експансії на Далекому Сході та басейні Тихого океану.

Ознайомтесь з матеріалом на с. 162 – 167 і складіть хронологічну таблицю

                         дата                    

  подія

 

  Початок руху «свайдеші»

 

  Поширення гасла «свар адж»

 

  «Соляний похід»

 

  Сінхайська революція

 

  Проголошення Китайської республіки                 

 

  Переворот Чан Кай - Ші

 

  «Великий похід» комуністів

 

 

 

 

   Російсько- японська війна

 

   Меморандум генерала Танаки

 

   Вторгнення японських військ

   До Китаю

 

  Початок японо – китайської війни