Як все починалося.Де народжується село, там будується школа. Так і у нашому селі. Село Радіонівка започаткували переселенці з  сусідніх сіл. Їх приваблювали чорноземи, сприятливі умови для ведення сільського господарства. Поступово життя почало налагоджуватися, розросталися сім’ї, все більше людей осідало в цих мальовничих місцях. З’явилась необхідність організованого навчання дітей. Приміщення для навчання дітей надав у своїй хаті Назар Васильченко, де зараз проживає сім’я Середів. Потім школа розміщувалася на території сучасного парку.Під час Великої Вітчизняної війни школа потрапила під німецьке бомбардування і була повністю зруйнована, на цей період школу перенесено в село Інгулець і розмістили в житловому приміщенні, де зараз проживає  сім’я Мурованих. У цей час працював директором Бєльченко Микола Олександрович.Після закінчення війни початкову школу переведено до села Ново – Радіонівка (тодішня назва села) в будівлю, яка знаходилася на місці сучасного дворища Кондратенка Сергія Петровича. А в 1948 році поновлюється Ново – Радіонівська семирічна школа, яку розташували в підсобному приміщенні колгоспу ( зараз це садиба Павельчуків). У цей час директором  працює Крамаренко. За свідченням Барліта Анатолія Кириловича склад класів був різновіковим. Школа мала 3 класні кімнати та вчительську. Діти навчалися в 2 зміни: в 1 зміну - 5,6,7 класи, в 2 – класи – комплекти – 1 і 3, 2 і 4 класи. В цей час працюють вчителі: Дьоміна Зоя Сергіївна( вч. біології), Руденко Клавдія Михайлівна ( вч. російської мови та літератури), Юзова Лідія Андріївна (вч. математики), Доля Марія Іванівна (вч. української мови та літератури). Обов’язковим у той час було проведення ранкової фізичної зарядки перед початком занять. Її проводив учитель фізкультури Молніков Павло Андрійович, колишній військовий льотчик – винищувач. У 1952 році директором стає Савченко Ларіон Герасимович. В 1958 році школу переносять на місце сучасної пекарні де вона існувала до 1962 року. В приміщенні старої школи розташовано інтернат для дітей з сусідніх сіл, які навчались в нашій школі. Директором був Максименко Григорій Мусійович. У цей період в селі (1962 рік) будували гуртожиток, але тодішній голова колективного сільського господарства Негода Микола Васильович наполіг на тому, щоб будівлю віддали під школу. В цьому приміщенні діти навчалися до 1974 року. В 1973 – 1974 н.р. директором була Негода Марія Ізотівна. Поступово у приміщенні школи ставало тісно, тому, коли в 1974 році побудували гуртожиток, за наполяганням знову ж таки Негоди М.В. споруда була віддана під школу. Завдяки цій людині діти отримали значно просторіше, світліше, зручніше приміщення, де навчалися до 1994 року. Зараз це приміщення займає контора ТОВ „Агрофірма „Родина”. У 1974 році директором школи була призначена Васильченко Галина Миколаївна, яка очолювала цей навчальний заклад 20 років.З 1981 року школі було надано статус середньої загальноосвітньої школи. У 1994 році побудували нову типову двоповерхову сучасну школу.За цей період змінилося багато керівників цього закладу –  Ткачова Софія Іванівна, Мірошниченко Любов Вікторівна, Сафоненко Петро Петрович. Більш як 20 років посаду директора займала Людмила Вікторівна Ярошенко.