Радіонівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

   





Українська література

  (урок 1)

 

Учитель: Левченко С.А.

 

                                                   Тема: Леся Українка “Бояриня”

Хід уроку

І. Записати в зошит дату і тему уроку:

Класна робота

Леся Українка. “Бояриня”,

історична основа драматичної поеми

Епіграф:

Не зможу я покинути й піти

Кудись одна світ за очі від тебе

На чужині що зможу я знайти,

Де все чуже, чужі земля і небо?

Галина Стеценко

Епіграфом уроку будуть слова Галини Стеценко, які, я думаю, виражають не тільки одну з головних проблем драми “Бояриня”, а й, на жаль, реалії нашого сьогодення. А також ці слова підводять до розуміння однієї з причин внутрішньої драми головної героїні п’єси – Оксани.

Записати в зошит:  за жанром “Бояриня” – драматична поема.

Словникова робота:

Драматична поема – переважно невелика за розміром віршована п’єса, в якій поєднується драматичне й ліричне розкриття теми, виклад матеріалу відзначається лаконізмом, вся увага зосереджена на розкритті ідейного конфлікту а момент його найбільшого загострення:

Драму “Бояриня” Леся Українка написала в 1910 р., перебуваючи на лікуванні в Єгипті. Це єдиний твір поетеси, побудований на матеріалі історичної минувшини України, - дія відбувається в другій половині ХVІІ ст.

Драматична поема “Бояриня” мала нелегкий шлях до читача, була опублікована вже по смерті поетеси в 1914 р. За радянських часів твір було  заборонено режимом за антиросійське звучання, тож прийшов до сучасного читача тільки в 1989 р.

У драмі “Бояриня” відображена доба Руїни й гетьманування Петра Дорошенка.

  • Що ви знаєте з історії про добу Руїни?
 
   

             Швеція                                                 Туречинна

                                         Україна

              Польша                                                 Московія                                     

 

Розгляд сюжетної канви твору, визначення основних елементів композиції.

Експозиція – знайомство родини козацького старшини Олекси Перебійного з сином його бойового побратима Степаном – боярином.

Зав’язка – згода Оксани на одруження.

Розвиток дії – життя головної героїні в Москві, її неможливість вжитися в роль боярині.

Кульмінація – усвідомлення Оксаною власної бездіяльності, докір Степанові з приводу своєї і його пасивності.

Розв’язка – спустошення молодої української патріотки, готовність прийняти смерть як невідворотність долі.

Робота з текстом твору.

  • Ви прочитали твір? Яке враження справив?
  • Які проблеми порушує Леся в поемі? (людина і епоха, родина і держава. Добро і зло, батьки і діти, вірність і зрада, відповідальність за долю Батьківщини).
  • Посилаючись на текст, покажіть. Якими постають дві родини (перебійного і Степана)? Чому в сім’ї Олекси Перебійного батько й син по-рідному ставляться до Переяславської ради і до клятви, даної російському цареві?
  • Як ви розумієте слова “Сутужна, сину мій, вкраїнська справа...”.
  • Які суспільного-політичні ідеали сповідувала Оксана?
  • Виразником яких поглядів був Степан?
  • У чому суть легенди про Каїна  Авеля?
  • Що вразило Оксану на чужині? Чи сподівалась вона, що її становище буде таким принизливим і тяжким?
  • Чи змінилося ставлення Оксани до свого чоловіка під час перебування в Москві?
  • Що найбільше гнітило головну героїню?
  • Як ви розумієте вигук Оксани: “Та й осоружна мені ця Москва”?
  • Як можна пояснити те, що вона не відіслала подрузі – братчиці гроші, не обізвалася з чужини ні до рідних, ні до брата хоча б одним листом? Чи про сою безпеку вона дбала?
  • Чому Оксана дійшла думки про втечу? Чи осуджуєте ви її прагнення?
  • Чи можна вважати благородством Степана той вчинок, що, незважаючи на кохання до своєї жінки, він був готовий “повернути присягу” дружині?
  • Чи сприймає героїня свою вимушену бездіяльність за зраду?
  • Яку хворобу виявив німець-лікар у Оксани? Що могло повернути її до життя?
  • Що призвело Оксану до загибелі? Ностальгія?
  • У чому трагедія Оксани?
  • Розкрити протиріччя життєвої долі героїні (на що сподівалася? Як склалося?).

Обери позицію

  1. Томас Джефересон говорив: “дерево свободи має час від часу поливатися кров’ю патріотів”.
  2. Ми всі знаємо біблійну заповідь6 “Не убий”. У драмі згадується легенда про Каїна і Авеля. Ваше ставлення.

В чому загрозі відступництва?

Родина Степана.

Батько (козак, помер у жупані)

Мати (не забуває про рідне, але кориться обставинам)

Степан (роздвоєність образу: відступництво від України і вірність зрадженій присязі).

Ганна (Ганнушка) – народилась на Україні, традицій не знає.

Ванька – народився в Московії, традицій не знає – москаль.

Батько – козак, син москаль.

Родина Перебійних

Олекса Перебійний, батько – козак

Мати – дотримується звичаїв

Іван – патріот, відвіз корогву у Чигирин – напевне загинув.

Оксана – бояриня. Відступництво, зрада, відчуття безпорадності призводить до загибелі.

Продовження роду немає.

Завершити речення:

  1. Оксана не змогла жити на чужині, бо...
  2. Не змогла змиритись із принизливим становищем чоловіка, бо ...
  3. Не змогла піднестися над обставинами (вжитися на чужині), бо... Оксана керується принципом “Що я дала  Україні?”. А що Україна дала Оксані?
  • Що вам дала Україна? А що ви їй?
  • Як у драмі відтворено добу Руїни і руїну людських душ? В чому взаємозв’язок?

Доля героїв тісно пов’язана з подіями на Україні. Від дій самих українців і залежить доля держави.

У драмі відтворено добу Руїни. Історична канва твору: змальовуються церковні братства, в яких брали участь і жінки (Оксана належала до дівочого братства, де була виготовлена корогва); згадуються утиски москалів (мову  про це вів гість-козак, коли приїжджав до Степана); розповідається про те, що українська старшина “понадилась на соболі московські” (Іван, Оксанин брат, закидає це Степанові і його батькові); йдеться і про недовіру до Дорошенка, який привів на Україну татар (слова ці говорить Степан, коли характеризує братовбивчу війну на Батьківщині).

  • Як ви розумієте слова Оксани і матері Степана:

Оксана. Бувало, там, у батенька, все сниться, що я літаю... А тут не снилося ні разу.

Мати. Бач, любко, як сниться, що літаєш, то ростеш... тепер же ти вже не ростеш.

(Ідеться про припинення духовного росту, як плата за зраду).

  • Де на Піраміді життя ви ю розмістили образ Оксани? Аргументувати.
  • Ім’я Оксана в перекладі з грецької означає “чужоземка”, а Степан – “коло вінець”. В чому символічність імен?

Ім’я Оксани прозоре; замкнуте коло, у яке Степан себе добровільно затичив, терновий вінець на його голові (теж коло) символізує страждання і муки, на які він прирік себе, свою дружину і, частково, народ.

  • В чому трагедія українського народу?
  • В чому актуальність твору?

(і зараз наше життя чимось нагадує руїну, а політичні дебати подібні до змагань за булаву українських гетьманів; і зараз багато українців перебувають на чужині).

В. Симоненко писав: “Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину”.

Висновок: Кожна людина сама будує своє щастя. І дехто мріє знайти його на чужині. Та якими б багатствами людина не володіла, виявляється, що для повноцінного, духовного багатого життя їй потрібно зв’язок із рідною землею. Пригадуєте Антея?

(розповідь про Антея, який був нездоланний, торкаючись землі. Його переміг Геракл, піднісши над землею).

Підтвердження можуть бути і слова Б.Лепкого: “Землі триматися треба, бо як відірвемося від неї, то буде, їй але без нас, і нам недобре без неї”,

Домашнє завдання.

Написати твір-роздум на одну із тем:

  • В чому трагічність образу Оксани, Степана?
  • Мотив національно пасивності, зради і мотив ностальгії у творі.

 

 

На світі одна є Вкраїна,

Рідна моя земля

Шевченкова біль єдина

І Лесина сторона.

Вкраїна, яка пам’ятає

Звитяжні бої козаків,

Вкраїна, що прославляє

Мудрість віків і батьків.

Вкраїна, що без свого Богдана

У вирі міжусобної війни

Ця незагоєна рана –

Виобрювання булави.

Козацька її старшина

На службі у Москви

Бо вірність присязі незламну

Дотримати мусять вони.

Вже зрадив Степан Україну

Не героєм – відступником став

Забув матір єдину,

Змінив жупан на кафтан.

І гнеться гордая воля

В Омани в душі молодій

Тяжка недоленька –доля

У рабстві на чужині.

Ці діти твої, Україно,

Не знаючи шляху борьби

У рабство пішли добровільно

Московське Ярмо одягти.

І гетьман Петро Дорошенко

Відчувши зразу Москви,

Щоб братньою кров не пролити

Відмовився від булави.

Утихомирилась Україна

Чом крається серце й душа

Руїна, руїна, руїна.

Історія наша свята.

 

 

 (урок 2)

Учитель: Левченко С.А.

Тема: Леся Українка “Бояриня”

Хід уроку

І. Записати в зошит наступну тему уроку:

Леся Українка. “Бояриня”.

Майстерність відображення страждання

 патріотки-українки Оксани в боярській Москві

Епіграф 1

„...А до неволі якнайкраще підходить слово: Руїна.

Період, майже не висвітлений в нашій літературі.

Тим часом, він був одним з найтрагічніших в нашій історії...”

Ліна Костенко

Епіграф №2

„... От, здається, руки чисті,

проте, все мариться, що їх покрила

як на старих шаблях буває...

... Отак і ми з тобою... обоє ржаві...

не кров, а так...немов якась іржа...”

Леся Українка

Хід уроку

На попередньому  уроці  ми з’ясували трагічну долю драматичної поеми Лесі Українки „Бояриня”, причини її написання, розпочали характеризувати образи Степана, Оксани, матері Степана, гостя.

Сьогодні ми маємо дійти висновку:

де розпочинаються витоки руїни української держави.

Чи є виправданням пасивному спогляданню руйнування твоєї держави, а отже, - і деградація нації.

Тому я покладаю надію, що ви зрозумієте незаперечну людську істину: 

відмова  від  боротьби, спроба пристосуватися до поневолення – це шлях до рабства, неволі, руїни. Адже пасивність і спокій людини-громадянина у відповідальний момент  для  її  держави – це, перефразовуючи слова великого російського письменника Л. Толстого, душевна підлість.

А також відчуєте і збагнете, наскільки актуальною є драма для нас. Це привілей лише найкращих класичних творів – бути потрібними багатьом поколінням читачів, спонукати їх до роздумів над власним життям.

Робота над текстом.

  • Пригадайте, на тлі яких історичних подій відбувається дія в „Боярині”.

Дія твору відбувається в 60-70-их рр. XVII ст., в один з найбільш складних і важких періодів в історії українського народу. І після возз’єднання з Москвою на Переяславській раді у січні 1654 року Україна лишалася ареною запеклої боротьби між сусідніми державами. Через 10 років після смерті Б. Хмельницького Польща і Росія 30 січня 1667 року уклали перемир’я в с. Андрусово, за яким Правобережжя відходило до Польщі, а Лівобережжя з Києвом - до Москви. Це стало поштовхом до тривалої, ускладненої суперечностями між української старшиною різної орієнтації; боротьби за об’єднання України, і таким чином перетворилась на руїну.

  • Погляньте, будь ласка, на перший епіграф, що взятий із передмови до видання драматичних творів Лесі Українки, автором якого є сучасна українська поетеса Ліна Костенко „Поет, що ішов сходами гігантів”.

Епіграф 1

„...А до неволі якнайкраще підходить слово: Руїна.

Період, майже не висвітлений в нашій літературі.

Тим часом, він був одним з найтрагічніших в нашій історії...”

Ліна Костенко

  • Як ви вважаєте, чому Ліна Костенко називає період Руїни найтрагічнішим в нашій історії?
  • Чому слова „неволя” і „руїна” поетеса поєднує, проводить між ними паралель? Чи випадкове таке поєднання?
  • Прочитайте, будь ласка, епіграф №2

Епіграф №2

„... От, здається, руки чисті,

проте, все мариться, що їх покрила

не кров, а так...немов якась іржа...

як на старих шаблях буває...

... Отак і ми з тобою... обоє ржаві...”

Леся Українка

  • Як ви вважаєте, що має на увазі Оксана, коли говорить, що вони зі Степаном „обоє ржаві”?

Зверніть увагу: „руки чисті”, але чи так це вже добре?

  • Пригадайте, як на початку твору Оксана говорить Степанові: „Оця рука від крові чиста?”
  • На вашу думку, це еволюція чи, навпаки, деградація позиції?
  • А, можливо, ота іржа їхніх душ і є наслідком їх руїни?

1 блок питань

  • Як ви вважаєте, чи міг допомогти Степан більше Україні, ніж допомагав?
  • Що йому заважало це зробити, на вашу думку?
  • Які слова Оксани є оцінкою бездіяльності Степана?

Записуємо: обережність, бездіяльність Степана.

2 блок питань

  • Скажіть, будь ласка, як Степан розуміє (характеризує) своє службове призначення в Москві?

Уявіть: бути державним діячем і нічого не зробити для свого народу. „Холоп – Стьопка!” Хіба не таких землячків, як Степан (що не має прізвища) і гість (що без імені) осуджував свого часу Т.Г.Шевченка: „... раби, подножки, грязь Москви”?

  • Чи можна тоді вважати благородством здатність на приниження?

Записуємо: приниження, плазування перед російським царем.

3 блок питань

  • Пригадайте, розмову Степана з гостем. Яке загальне враження у вас від неї?
  • Скажіть, чи має держава майбутнє, громадяни якої гнуть на чужині спину і тим самим хочуть здобути краще майбутнє для неї?

Записуємо: поєднання вірності своєму народу і вірності російському цареві.

4 блок питань

  • Коли Оксана остаточно покорилась і у неї відбувся внутрішній надлом, що став причиною її хвороби, ностальгії і смерті?
  • Чи легко було це для Оксани, яка остаточно втратила зв’язок з рідними, Батьківщиною?

Записуємо: припинення контакту із близькими, рідними.

  • Нам легко з вами про все судити з відстані часу. Досить просто звинувачувати Оксану у тому, що вона легко відмовилася від зв’язку з рідними. Але подумайте, чи змінилося б на Україні щось від того, якби Оксана передала батькам листа, відіслала гроші подрузі? Навпаки, якби цей лист перейняли, дізналися про зв’язки Івана з Дорошенком, то біда прийшла б і в сім’ю Перебійних, і в Степанову. То, можливо, Оксана правильно вчинила, що послухала чоловіка? Як ви вважаєте?

5 блок питань

  • Пригадайте, коли Степан погоджується поїхати на Україну?
  • Скажіть, чого ні Оксана, яка виходили заміж за Степана, бо у нього „рука від крові чиста”, ні Степан, який гордився тим, що не є Каїном, який вбиває рідних братів не передбачили у свій час?
  • Чи не можна це назвати зрадою самого себе, а відповідно і зрадою держави?

Записуємо: відмова від боротьби, пасивне споглядання за подіями на Україні.

Ось ми і віднайшли цю точку дотику, від якої розпочинається руїна держави. Вона розпочинається в душах людей, де оселилися:

- обережність, бездіяльність Степана;

- приниження, плазування перед російським царем;

- поєднання вірності своєму народу і вірності російському цареві;

- припинення контакту із близькими, рідними;

- відмова від боротьби, пасивне споглядання за подіями в Україні.

Є у сучасного українського поета Анатолія Матвійчика поезія „Сколіоз”. Послухайте, будь ласка, уривок з неї:

 

 

Є на світі страшний сколіоз –

Сколіоз підлабузницьких поз.

Сколіоз жалюгідних хребтів,

Що вражає сестер і братів.

 

Ця хвороба страшніша чуми – 

Бо від неї страждаємо ми –

Вона сковує будь-який рух

І вражає не тіло, а дух.

 

Страшно жити посеред калік,

Де ніхто розпрямлятись не звик,

Де не терплять прямої ходи,

Де осанка – ознака біди.

 

  • На вашу думку, у який момент життя головних героїв драматичної поеми „Бояриня” розпочався сколіоз їхніх душ?
  • Чи не викликає у вас певних асоціацій оцей сколіоз душ головних героїв, який певним чином призвів до трагедії їхньої держави, руйнування?
  • Де і як віднайти ліки від сколіозу людських душ, на вашу думку?

Я маю надію, що ви зрозуміли, якщо людина спокійно і пасивно споглядає за подіями, що відбуваються у її державі, не робить ані найменшої спроби щось змінити, а навпаки, пристосовується до рабського становища, до того способу життя, який їй нав’язали, йде на компроміси із ворогом, то це не лише величезна її трагедія, але й трагедія усього народу.

Тож не дайте „заіржавіти” своїм душам, аби потім не шукати ліків від хвороби, що згинає хребти!

Домашнє завдання: прочитати драматичну поему «Одержима»

 


1
2