Омбудсмен, рідко Омбудсман (від швед. ombudsman «представник») — посадова особа, на яку покладаються функції контролю за дотриманням законних прав та інтересів громадян в діяльності органів виконавчої влади і посадових осіб. Офіційні назви посади в різних країнах розрізняються. На сучасному етапі посада омбудсмена існує в понад 100 країнах світу.

      Посаду Європейського омбудсмена було запроваджено Маастрихтським договором у 1993 році. 

         Уповноважений Верховної ради України з прав людини http://www.ombudsman.gov.ua/ua/page/secretariat/history/logotip/

        В Україні посада Омбудсмена існує з 1998 року  і називається «Уповноважений Верховної Ради України з прав людини». Її з 1998 року й до 27 квітня 2012 обіймала Ніна Карпачова. З 24 квітня 2012 цю посаду обіймає Валерія Лутковська.

     Омбудсмен новин («представник читачів», «адвокат читачів» або «громадський редактор») - це людина з вищого керівництва ЗМІ (у більшості випадків), що має справу з скаргами і що намагається знайти взаємоприйнятні рішення.

     Банківським омбудсманом - є незалежне у своїй діяльності фізична особа, яка здійснює врегулювання розбіжностей, що виникають з договору іпотечної позики, між банком, організацією, яка здійснює окремі види банківських операцій, і позичальником - фізичною особою за його зверненням з метою досягнення згоди про задоволення прав і охоронюваних законом інтересів позичальника і банку, організації, яка здійснює окремі види банківських операцій.

     Регіональні / Місцеві омбудсмени. Практика показує, що омбудсмен може функціонувати як централізований інститут на національному рівні, а також і як регіональний / місцевий інститут. Інститут регіональних омбудсменів використовується частіше в державах з федеральної формою правління, де функціонують сильні автономні одиниці, а створення місцевих омбудсменів обумовлюється частіше конкретними потребами та історичною традицією.

     Спеціалізовані омбудсмени. У багатьох випадках певні суспільні групи чи інтереси потребують додаткового або спеціалізованої захисті через специфіку їх положення в суспільстві або через значущості суспільних відносин, в яких вони беруть участь. З цієї причини в ряді країн поряд з національними, регіональними та місцевими омбудсменами і часто поза їх системи, діють і різні спеціалізовані омбудсмени.

     Омбудсмен з питань рівних можливостей. Розвинений спочатку у скандинавських країнах, цей спеціалізований інститут має своєю метою створення додаткових гарантій рівності двох статей у всіх сферах державного і суспільного життя.

     Омбудсмен з прав дітей. Спеціальний захист прав дітей потрібно через страхітливих та масових порушень прав дітей та передбачається в ряді актів найвпливовіших міжнародних організацій. Ця проблемма варто з особливою гостротою в найбідніших країнах. На жаль, вона виявилася значною і в ряді країн перехідного періоду. Деякі з них, під впливом досвіду розвинених країн і власної оцінки ситуації, прийняли спеціалізовані закони про захист прав дітей (серед них і Болгарія). Незважаючи на те, що на основі законодавства створені спеціалізовані адміністративні структури, залишається відкритим питання про ефективні гарантії захисту прав дітей. У цьому сенсі створення спеціалізованого омбудсмена з прав дітей не тільки доведена можливість, а й необхідність. Затверджена практика в цій сфері існує в Норвегії. В іспанській автономній області Каталонії вже довгі роки в рамках інституту захисника народу, існує і окремий захисник прав дітей. Омбудсмен Греції має право здійснювати розслідування навіть фізичних та юридичних осіб приватного сектора у випадках порушення прав дітей, а захист прав дітей покладено на його першого заступника.

     Військовий омбудсмен. У специфічних умовах і в різний час в різних країнах (Швеції, Норвегії, Німеччини, Чехії та ін) введено омбудсмен спеціалізованої компетентності щодо здійснення контролю за дотриманням прав військовослужбовців.

     Омбудсмен з питань меншин. В Угорщині поряд з парламентською уповноваженим з цивільних прав та його помічником, діє і спеціалізований омбудсмен по захисту прав національних та етничних меншин.

На виконання доручення Президента України від 30.08.2012 №1-1/2338, наказу головного управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації від 27.09.2012 №779/0/212-12, з метою поліпшення захиту прав та законнихінтересів дітей, розв’язання нагальних проблем соціального захисту дітей, які його потребують,  у Радіонівській ЗОШ шляхом конкурсу написання творів було обрано дитячим омбудсменом  ученицю 9 класу –   Бесчастну Юлію.

Шановний друже!
Якщо тобі потрібна допомога, не вагайся! 
Будь мужнім, вчися захищати свої права,
які даються тобі як вільній людині! 
Це можна зробити прямо тут:

Звертайсяза електронною адресою ___________________

Чи безпосередньо звертайся до шкільного омбудсмена.

Тепер омбудсмен буде захищати права дітей прямо в школі!

    Всім знайомі слова: «учитель придирається», «заставляє робити». Де правда, де не правда розібратися важкувато. Та і вчителі, не всі, не захочуть признати що вони давили на нас чи просто порушували закон. Та у нас є права! Кожен з нас гарантований Конвенцією з прав дитини і на нас не можна тиснути, вимагати зверх потрібного і тим паче ображати і кривдити.

  І тепер у дітей буде свій захисник, омбудсмен, захисник пра школярів. На що можна жалітися:

-коли маєш психологічний тиск і образи з боку старших;

-порушення прав власності;

-вимога виконувати роботи чи завдання не включені в навчальну програму і багато іншого.

Статус учнів як учасників навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах, їх права та обов’язки визначаються Законом України «Про освіту», Законом України «Про загальну середню освіту» та іншими нормативно – правовими актами чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про освіту», основними правами учнів як учасників навчально-виховного процесу є:

• право на навчання для здобуття відповідного освітнього рівня;
• вибір навчального закладу, форми навчання та позакласних занять;
• користування навчальною, науковою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою навчального закладу;
• доступ до інформації в усіх галузях науки;
• участь у олімпіадах, виставках, конкурсах і т.п.;
• участь в об’єднаннях громадян (законодавством України передбачено створення молодіжних та дитячих громадських організацій, зокрема відповідно до Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації», дитячі громадські організації - об'єднання громадян віком від 6 до 18 років,  метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх  прав  і  свобод,  творчих  здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства, молодіжні громадські організації -- об'єднання громадян віком від  14  до  35  років,  метою  яких  є   здійснення   діяльності, спрямованої  на  задоволення  та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів);
• право на безпечні та нешкідливі умови навчання;
• користування послугами закладів охорони здоров’я, засобами лікування, профілактики захворювань та зміцнення здоров’я;
• право на захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних та інших працівників, які порушують права або принижують їх честь і гідність;
• право на безкоштовне регулярне підвезення до школи і зі школи;
• на користування навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культурно-спортивною та лікувально-оздоровчою базою навчального закладу;
• на доступ до інформації з усіх галузей знань;
• брати участь у різних видах науково-практичної діяльності: конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;
• брати участь у роботі органів громадського самоврядування навчального закладу;
• брати участь в обговоренні і вносити власні пропозиції щодо організації навчально-виховного процесу, дозвілля учнів (вихованців);
• брати участь у добровільних самодіяльних об’єднаннях, творчих студіях, клубах, гуртках, групах за інтересами тощо;
• на захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насилля, що порушують права або принижують їх честь, гідність;
• на безпечні і нешкідливі умови навчання, виховання та праці;
• на відпочинок під час перерв, в неділю, святкові та канікулярні дні.

Основні програми,
які здійснюють дитячі омбудсмени:

- «Молодь проти корупції»
- «Безпека дітей в Інтернеті»
- Робота зі зверненнями щодо Порушень прав дітей міста
- Контроль за дотриманням прав дітей у міських будинках дитини
- Контроль за дотриманням законодавства, що стосується прав дітей.
 

  Та наші права будуть доповлені і нашими обов’язками. Омбудсмен  буде відстоювати законність дій учителів і учнів, то ж прийдеться добре знати і свої обов’язки:

Обов’язками учнів, як учасників навчально – виховного процесу є:

• дотримання законодавства, моральних та етичних норм;
• систематичне та глибоке оволодіння знаннями, практичними навичками, підвищення загального культурного рівня;
• дотримання Статуту та Правил внутрішнього розпорядку навчального закладу.

Інші обов'язки учнів можуть встановлюватися законодавством, положеннями про навчальні заклади та їх статутами.

                                                          Учні зобов’язані:

• оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками, підвищувати загальнокультурний рівень;
• дотримуватися вимог статуту, правил внутрішнього розпорядку;
• бережливо ставитись до державного, громадського і особистого майна;
• дотримуватися законодавства, моральних, етичних норм;
• брати посильну участь у різних видах трудової діяльності, що не заборонені чинним законодавством;
• дотримуватися правил особистої гігієни;
• піклуватися про своє здоров’я і безпеку свого життя і однокласників;
• дотримуватись чистоти і порядку в приміщенні та на території закладу;
• діяти на благо навчального закладу, піклуватися про честь і авторитет установи;
• дотримуватись правил співдружності (поважати погляди та переконання інших людей, поважати жінок, дівчат, працівників навчального закладу, піклуватись про батьків, допомагати їм у веденні домашнього господарства);
• дотримуватися ділового стилю одягу;
• займатись самообслуговуванням, брати участь у суспільно-корисній праці з урахуванням віку, статі, фізичних можливостей, нормативів та вимог гігієни.

                                            Учням забороняється:

• допускати прояви грубості, вульгарності;
• палити у приміщеннях і на території навчального закладу;
• використовувати петарди;
• вживати алкогольні вироби, наркотичні та токсичні речовини;
• не можна приносити в школу ножі, газові балончики, вогненебезпечні речовини;
• не можна жувати жуйку , користуватися плеєрами і засобами мобільного зв’язку на уроках;
• забороняється вживати непристойні слова і жести;
• псувати державне, громадське та особисте майно.
• не можна без дозволу класного керівника іти зі школи в урочний час;
• у випадку пропуску занять, учень повинен надати класному керівнику записку від батьків відповідного зразку.  У випадку пропуску занять більше 3-х днів, учні повинні пред’явити справку від лікаря.

                                        Заохочення і покарання учнів:

       Учні, які відзначилися у навчанні, праці заохочуються подякою з занесенням до особової справи, Похвальним листом „За відмінні успіхи у навчанні”, Похвальною грамотою „За особливі успіхи у вивченні окремих предметів”, цінними подарунками, туристичними путівками тощо.

По закінченні школи учні, які мають високий рівень навчальних досягнень, нагороджуються Похвальними грамотами, золотими і срібними медалями.

       У випадку порушення норм і правил поведінки, псування шкільного майна, навчального обладнання, не виконання внутрішнього розпорядку школи до учнів можуть застосовуватися такі міри дисциплінарного покарання:

• зауваження вчителя;
• зауваження чи догана директора школи;
• догана директора школи у присутності всіх учнів;
• направлення подання щодо порушника до підрозділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх для вирішення питання про притягнення батьків (осіб, що їх замінюють) до адміністративної відповідальності та взяття на профілактичний облік у встановленому Законодавством порядку;

       Учні, які порушили адміністративне право або вчинили злочин, за поданням правових органів ставляться на облік.

За нанесення умисних матеріальних збитків майну чи обладнанню учнями субсидарну матеріальну відповідальність несуть батьки або особи, які їх замінюють.

                                   ДИТЯЧИЙ ОМБУДСМЕН - ХТО ВІН?

                             З історії виникнення інституту омбудсмена

     Cпочатку система заснування органів, спрямованих на захист прав окремих осіб, розвинулась у Швеції, де в 1809 році був призначений перший у світі омбудсмен. За Швецією пішли Фінляндія (1919 рік), Данія (1955 рік) та Норвегія (1962 рік). Інститути омбудсмена існують лише в демократичних країнах. Ці державні структури створені захищати права громадян, гарантувати належне здійснення державного управління та відповідальність з боку посадовців.

                                   Що може дитячий омбудсмен?

       За допомогою омбудсмена  діти  мають можливість самостійно подавати скарги про порушення їх прав. Серед низки проблем, з якими працює омбудсмен при розгляді індивідуальних скарг, виділяються такі:

 • погане ставлення до дитини в сім'ї;

 • всі види насильства;

 • проблеми в школі;

 • дискримінація дітей;

 • проблеми, що виникли в результаті розлучення батьків;

 • відсутність або обмеженість доступу до засобів масової інформації,

 • проблеми дітей, що живуть у закладах опіки або знаходяться в конфлікті з законом.

 Дитячий омбудсмен - це громадський представник прав дітей в місцевій владі, а також в державних органах - всюди, де потрібно захищати права дітей.

                              Мета діяльності дитячих омбудсменів:

Ефективний захист прав дітей, які проголошені Конвенцією ООН про права дитини, Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України.

                                   Оcновні завдання омбудсмена:

 • сприяння реалізації Конвенції ООН про права дитини у м. Дніпропетровську;

 • підвищення поінформованості дітей та громади міста про їхні права, через органи освіти та засоби масової інформації;

 • моніторинг стану дотримання прав дітей у школі;

 • вирішення питань, що стосуються захисту прав дітей, як пріоритетних у місцевих органах влади, а також сприяння змінам у ставленні громади міста до проблем дітей;

 • надання конкретної допомоги дітям, права яких порушені, шляхом звернення до органів влади та правоохоронних органів.

                     Основні програми, які здійснюють дитячі омбудсмени:

 - «Молодь проти корупції»

 - «Безпека дітей в Інтернеті»

 - Робота зі зверненнями щодо Порушень прав дітей міста

 - Контроль за дотриманням прав дітей у міських будинках дитини

 - Контроль за дотриманням законодавства, що стосується прав дітей.

психологического давления и оскорбления со стороны учителей;
- нарушение прав собственности (почти в каждом учительском столе побывали наши вещи отобранные на уроке);
- принуждение выполнять работы или задания не включенные в программу или даже запрещенные школьной программой (для младших классов это запрет на домашнее задание на понедельник, для старших увеличение учебных часов сверх нормы и т.д.);

Рада з захисту прав дитини

Мета та зміст роботи:

• Поширення інформації про права дитини серед учнів школи, їх батьків та працівників школи;
• Підготовка доповідей та участь у загальношкільних зборах;
• Виготовлення газет, стендів, плакатів на правову тематику;
• Організація та проведення зустрічей з учнями школи, їх батьками та працівниками школи;
• Проведення навчальних тренінгів для членів комітету по захисту прав дитини, учнівської ради, членів шкільного парламенту;
• Проведення соціологічних досліджень;
• Створення та організація роботи консультативного пункту для учнів школи, їх батьків та працівників школи;
• Розробка та випуск інформаційних матеріалів на правову тематику;
• Засідання центру проводиться 1 на два місяця;
• Центр звітує про свою роботу не рідше одного разу на рік.

План роботи

Уповноважених центру по правам дитини

                          Працює центр захисту прав дитини. Акція «Ми проти наслля»