Таким чином, дистанційне навчання від традиційних форм відрізняють наступні характерні риси:

- Гнучкість. Можливість займатися в зручний для себе час, у зручному місці й темпі. Нерегламентований відрізок часу для освоєння дисципліни.

- Охоплення. Одночасний доступ до багатьох джерел навчальної інформації (електронних бібліотек, баз даних, базам знань і т.д.). Спілкування через мережі зв'язку один з одним і з викладачами.

- Технологічність. Використання в освітньому процесі новітніх досягнень інформаційних і телекомунікаційних технологій, що сприяють просуванню людини у світовий постіндустріальний інформаційний простір.

- Соціальна рівноправність. Рівні можливості одержання освіти незалежно від місця проживання, стану здоров'я, елітарності й матеріальній забезпеченості того, кого навчають, (через те, що в більшості випадків одержання освіти в дистанційному режимі обходиться істотно дешевше, ніж традиційними способами).

- Нова роль викладача. ДН розширює й оновлює роль викладача, що повинен координувати пізнавальний процес, постійно вдосконалювати навчальні курси, підвищувати творчу активність і кваліфікацію відповідно до нововведень і інновацій.

     Позитивний вплив робить ДН і на учнів, підвищуючи їх творчий й інтелектуальний потенціал за рахунок самоорганізації, прагнення до знань, уміння взаємодіяти з комп'ютерною технікою. 

     Якість ДН не поступається по якості очній формі одержання освіти, а поліпшується за рахунок залучення до використання в навчальному процесі кращих учбово-методичних видань і контролюючих тестів по темі або інших дисциплінах.